МАЛЯРІЯ




Малярія – інфекційне захворювання, яке спичинюють найпростіші із ряду плазмодіїв. Передається людині при укусах комарів роду Anopheles. Перебіг хвороби супроводжується гарячкою, ознобом, потовидєлинням, збільшенням розмірів  селезінки, печінки і анемією.

 

Малярія щорічно зумовлює близько  350 – 500 мільйонів випадків захворювань і приблизно 3 мільйони смертей людини – як мінімум одна смерть  кожні 30 секунд.

ЕТІОЛОГІЯ

Збудниками малярії є однокімнатні мікроорганізми, що належать до роду Plasmodium. Малярію у людей спричиняють 4 види збудника:

  1. PL  falciparum – збудник тропічної малярії;
  2. PL vivax – збудник триденної малярії;
  3. PL ovale – збудник овалемалрії;
  4. PL malariae – збудник чотириденної малярії

ЄПІДІОМОЛОГІЯ

      Рзервуар і джерело збудника- хвора людина чи паразитоносій; переносники – самки  комарів роду Anopheles.

Механізм передачі збудника трамсмісивний. Можливі шляхи передачі збудника:

  • переливання крові
  • медичні інструменти

            Сезонність літньо – осіння у регіонах помірного і субтропічного клімату. У країнах із тропічним кліматом випадки малярії реєструються протягом року.

            Малярія – дуже поширена інфекційна хвороба. Інтенсивні епідемічні осередки охоплюють Південу і Південно - Східну Азію, Океанію, Центральну та Південну Америку, тропічну й субтропічну частини Африки у Північній Америці та Європі.

КЛІНІКА

 Інкубаційний період:

ü  при тропічній малярії – 8- 16 днів;

ü  при триденній малярії – 10 -1 4 днів;

ü  при овалемалярії – 11 -18 днів;

ü  при чотириденній малярії – 20 -40 днів.

      Хвороба починається гостро. в осіб, що захворіли виявляються продромальні явища: нездужання, головний біль, загальна слабкість , ломота в спині та кінцівках.

      Напади малярії чітко окрслені і відбуваються через рівні інтервали, і частини в ту саму пору доби ( між 11 та 15 годинами). Типовий напад малярії має три послідовні фази:

  1. озноб
  2. жар
  3. піт

            Хворі раптово відчувають різкий озноб, холод ,температура тіла підвищується до 40˚С. Під час ознобу у хворого відзначається виражена загальна слабкість, різкий головний біль, ломота і біль у суглобах та попереку, задишка, іноді блювання. Обличчя бліде, кінцівки холодні. Фаза ознобу триває від 30 до 60 хвилин. Після ознобу починається жар. Температура тіла досягає 40˚С -41˚С. Обличчя червоніє, шкіра становиться гарячою, виникає сухість слизових оболонок. Хворі скаржаться на головний біль, спрагу, нудоту. Артеріальний тиск знижується, наростає тахікардія. Потім t˚ тіла знижється і 4- 6 годин досягає нормальних позначок. У цей період спостерігається профузне потовиділення, стан хворого поступово поліпшується. Загальна тривалість нападу з другої до тринадцятої години. Збільшення печінки й селезінки вдається виявити вже в перший тиждень захворювання. Поступово з’являється субіктеричність склер і шкіри. У загальному аналізі крові виявляють зменшеня клькості еритроцитів, гемоглобіну, збільшення ШОЕ.

УСКЛАДНЕННЯ

При тяжком перебігу хвооби можливий розвиток ускладнень:

  • малярійна кома;
  • розрив селезінки;
  • набряк головного мозку;
  • набряк легень;
  • гостра недостатність нирок.

ЛІКУВАННЯ

       У лікуванні хворих на малярію особливе значення має припинення гострих нападів хвороби. Протипаразитні засоби необхідно призначити негайно лікар – інфекціоніст, а також обов’язково зробити аналі крові. Для лікування малярії використовують різні препарати, які можуть попереджати напади малярії, швидко купірувати симптоми нападу або повністю знищити збудника. Особам, які планують подорож або тривале проживання в епідемічних районах по малярії, рекомендується регулярно приймати протималярійні препарати.

ПРОФІЛАКТИКА

      З огляду на небезпеку зараження і завезення в Україну  малярії організаціям, які командирують співробітників у країни субптропічних і тропічних поясів, чи туристичні агенства, які організовують подорожі туди, необхідно інформувати про можливість зараження малярією і необхідність дотримання зсобів профілактики (захист від укусів комарів і вживання хіміопрофілактичних препаратів). Необхідно після повернення в  разі виникнення захворювання терміново звернутися до лікаря й повідомити йому  про термін перебування у країнах тропічного і субтропічного пояса, і прийомі хіміопрофілактичних препаратів. Для хіміопрофілактики малярії застосовуються такі препарати: делагил (хлорохін, мефлохін, та інші).

      Хіміопрофлактику малярії починають із 1-2 тижня до прибуття в епідемічну по малярії країну, та 1- 4 тижня після повернення. Для персонального захисту рекомендують протикомарні сітки та ефективний закритий одяг. Репеленти – субстанції, що наносять нашкіру або одяг, щоб запобігти контакту з комарами.

ДИСПАНСЕРИЗАЦІЯ

      Хворих і носіїв малярії потрібно своєчасно виявити, ізолювати та лікувати. З цією метою лікар – іфекціоніст та дільнична служба здійснюють нагляд за особами, котрі прибули  з неблагополучної місцевості. Диспансерезація продовжується не менше 2 років.

      Крім того обстеженню на малярію, підлягають усі хворі, що мають тривалу гарячку (t тіла 37,5˚ С  і вище протягом п’яти днів і довше), особи з гарячковим станом , які хворіли на малярію протягом останніх 2-х років. Всі хворі з гарячкою, котрі повернулися з тропіків протягом 2-х років, після повернення незалежно від первинного діагнозу; при наявності анемії невідомої етіології та збільшеня селезінки і печінки, у випадку підвищення t тіла найближчі три місяці після переливання крові.

 

Лікар-інфекціоніст                                                             Бугайова Т.П.

  •  


Создан 02 июн 2016